Методи приготування кави
Трішки цікавого про каву

Ну що, друзі кавомани? Ми вже взнали про сорти кави, і які напої з ними можна робити. Тепер давайте ще познайомимося з різними методами приготування. Повірте, їх багато, і результати бувають дууууже різні…

Ми навіть не будемо згадувати про еспресомашини, які всі знаємо, а зразу перейдемо до більш цікавих експонатів, з якими можна готувати каву.

French press

Френч прес (French press) – класичний метод готування, який зараз на піку популярності.

75 г грубо меленої кави поміщаємо у (зазвичай скляну) ємність і заливаємо 200 мл гарячої води (не кип’яток). Після декількох секунд додаємо ще 800 мл гарячої води. Закриваємо накривкою і даємо настоятися 4 хвилини. Після цього помаленьку спускаємо сито. Готово!

Перевага в тім, що апарат недорогий, і кава виходить дуже ароматичною. Через доволі грубе сито часто попадають і дрібні шматочки кави, що вважається плюсом. Важливо не забути про час, бо надто довге настоювання  призведе до гіркоти. Також промивання френч пресу не з найприємніших.

Aeropress

Аеропрес (Aeropress) – це модерний гібрид між еспресомашиною та класичною фільтровою кавою. Спочатку вставляється фільтр у кріплення і зволожується маленькою кількістю води. Потім поверх кріпиться циліндр, поміщається кава середнього помолу (75 г на літр), доливається гаряча вода. В кінці вручну створюється тиск унаслідок натискання механізму спуску. Сам процес приготування цікавий. Однак людська сила не створить тиску, як професійна машина. Тому не слід очікувати в результаті справжнє еспресо.

cafetiere

Кафетієра (cafetiere) – знаменитість із Італї, яка може й служити гарним декором. Насправді вона у мене стоїть на полиці, бо я користуюся машинкою для еспресо. Однак, коли виключають світло (або просто гостям цікаво), настає її великий момент, і розкривається одна з її переваг – кава готується на плиті. Кафетієру розкручують, нижню частину наповнюють водою аж до вбудованого вентиля. Потім вставляють сито з дрібно-середньо меленою кавою, яку треба притиснути так, як і в еспресомашинах. Конструкцію знову збирають і сталять на вогонь.

Коли вода починає кипіти, пар потрапляє до верхньої частини, пробиваючись крізь каву дороги. Вона чудово смакує любителям терпкої кави. Також навіть не дивіться у напрямок дешевих алюмінієвих варіантів із супермаркету…

mokka

Мока (турка) – турка, це найстарший у світі пристрій для готування кави. І єдиний, де каву подають разом із осадом. Традиційно напій готують у турці, помістивши її у ємність із піском. Однак, і на вогні можна готувати. Існують різні виконання, кращі з яких використовують матеріали, що добре передають температуру (срібло та мідь).

В турку поміщають холодну воду, кількість якої відмірюють горнятком, де потім буде подаватися готова кава. Після цього додається кава. Вона має бути дуже дрібно помелена. Дехто кладе цілі зерна (так було раніше прийнято). Особливістю приготування в турці є те, що всі інгредієнти додаються одразу. Це цукор (турки додають 2-3 ч. л. на одну каву), а також можна додати спеції (корицю, гвоздику, кардамон, який треба пальцями перетерти перед додаванням).

Після цього єдиний раз перемішується все і доводиться до кипіння при середній температурі. Це триває 6-7 хв. Тоді зливається частинка в горнятко, а решта повторно доводиться до кипіння. Коли другий раз підніметься піна, каву доливають в горнятко, і тоді вона готова до пиття.

Це особливий метод приготування, де не треба багато техніки. І все одно вражаючий. Хоча дехто не може пити каву з осадом. А хтось із нього навіть вичитують майбутнє ;) На жаль, все рідше заклади пропонують цей вид приготування кави, оскільки «пісочниці» під турку споживають багато електроенергії, а попит на неї у наших краях не дуже великий.

cold drip

Колд (cold drip) – хто був у музейних аптеках чи відвідував курси хімії, буде мати дежавю. Популярну каву «cold brew» готують із допомогою такої машин. Для цього використовують однорідно-грубо помелену каву, на яку годинами капає по трохи холодна вода. Це не для спонтанного готування, бо може займати і 10 годин. Зате результат не порівняти з класичною, гарячою кавою. Вона зовсім не гірка і має аромати, яких не очікуєш отримати від кави. Знавці п’ють її з льодом та скибкою апельсину.

hario-dripper

Фільтрована кава (purover або dripper) – неважливо, електричний чи ручний варіант. Дрібно помелену каву поміщають у фільтр і помаленьку поливають гарячою водою. Попри «заварну», цей метод найбільше розповсюджений між зрілими кавоманами. І то не робить її одразу «бабусиним напоєм». Про це свідчить не тільки наявність модних і кольорових варіантів із кераміки, скла чи пластику, наприклад, японського виробника «Hario».

cold brew

Кемекс (chemex) – кавоварка, яка потрапила у Нью-Йоркський музей модерного мистецтва. Через свій простий і класичний метод приготування цей апарат заслуговує на увагу. Зверху поміщається спеціальний фільтр, трішки прополіскується гарячою водою, додається середньо помелена кава і поливається маленькою кількістю гарячої води (не кип’яток). Після 30 секунд доливається решта води, малюючи кільця. Пуровер може бути гарним подарунком для друзів. Однак великим недоліком є необхідність у спеціальних фільтрах, які не тільки кусаються по ціні, але і придбати їх можна практично тільки в інтернеті.

 

Ось і все. Ми тепер свіжоспечені кавові спеціалісти і готові іти умнічати нашим баристам. Поділіться своїми думками та враженнями у коментарях статті та у соцмережах.

Pin on PinterestShare on LinkedInTweet about this on TwitterShare on Google+Share on FacebookShare on VKPrint this pageEmail this to someone

Comments

comments

Tagged ,