Театр пива «Правда»
Craftbeer разом з бургерами, певно, найбільш трендове явище за останні роки у галузі кулінарії… У 70-х роках у США почали легалізувати право варити пиво у своїх чотирьох стінах. Американці, які часто люблять з простої ідеї зробити щось гігантське (див. змагання по BBQ), і тут не проспали тренд. Як гриби після дощу, у штатах почала з’являтися одна мікроброварня за другою. Населення, яке вже втомилось від однорідної розбавленої водички, радо зустріла новий продукт, який міг коштувати і 10$ за 0,33 л… Ну і що? Як і з усім алкоголем, краще пити менше, але краще. Крафтове пиво – це авторський продукт, який обмежується практично тільки фантазією того, хто його варить. І, звісно, партії обмежені. Якщо розкупили “Chateau Petrus” 45-го, то його вже і не буде… Так і тут. Зварили партію. Скуштували. Послухали клієнтів. Зробили висновки. Поїхали далі.
У мене (як корінного баварця, який чув про Reinheitsgebot швидше, ніж про те, що Миколая не існує), були певні застереження, щодо ідеї крафту. Мене вчили, що в пиво входять хміль, солод, вода, дріжджі. Баста! Ніякої кукурудзи, рису, а консервантів чи ароматизаторів тим паче туди не слід додавати. На цьому базується слава баварського пива. Але навіть у Німеччині той тренд знайшов підтримку. На жаль, і тут індустрія та реклама диктує, хто що буде пити. Старі міні-броварні виживають, а не живуть. Маємо надію, що рух крафтових броварів зможе на то вплинути. Тим паче, що баварцям достатньо віднайти забуті старі рецепти і можливо тільки трішки модернізувати.
Я дуже люблю авторські продукти з акцентом на унікальність та якість. Чи то джелато, сир, чи пиво. Може, мені пиво, яке віддає димом, не сподобається, але можна оцінити ідею (навіть гумор) людини, яка його створила.
Нещодавно ми провели тест різних крафтових пив. Наш спеціаліст-сомельє Юлія про це написала “докторську роботу” яку знайдете у категорії ТЕСТИ :)
Львів, який має добру пивну репутацію, вже давно заслуговує на власну крафтову пивоварню. До тепер ми мали справу із закладами, які готували класичне пиво у себе, або банальний обман, де заклади продавали звичайне пиво, як своє.
Одразу скажу, я не фанат ФЕСТ! Є що показати туристам, питань нема. Але у закладі на першому місці повинна бути їжа, а вже тоді інтер’єр. Ресторани, які налаштовані на одноразовий візит гостей, мені не по душі. ФЕСТ! до недавнього часу у своїх закладах подавав (по-моєму, добре) Павлівське пиво, яке називав ЗЕНИК (про такий підхід ми згадували вище). Це був дуже хороший варіант, оскільки у них такі об’єми, що це (делікатне, живе) пиво було завжди свіжим (принаймні, я не чув про випадки, що воно у них скисало). Звісно, зі створенням власної пивоварні у багатьох це певно швидко зміниться…
Перший раз я справді звернув увагу на ПРАВДУ, коли через вікно побачив пиво ПУТІН ХУЙЛО. Так, це не дуже оригінально, але, звісно, я накупував його і порозсилав родичам в Європу, які дуже втішилися. Хоча акцент на етикетці мене трішки насторожив щодо якості.
Попри вище згаданий тест, ми ще недавно пішли на дегустацію в ЦУМ… ой сорі… ТЕАТР ПИВА ;)
Дивно було там знов опинитися після реконструкції. Звісно, там жах творився, але класична схема присвоєння нерухомості ФЕСТу мене кожного разу вражає (і не позитивно). Ну то так… тим най краще переймаються Львівські Дон Кіхоти, які воюють і з МАФами та незаконними балконами. А ми прийшли на пиво!
Ми вже попали туди десь після 6 місяців роботи закладу. Від нещодавнього скандалу з отруєнням клієнтів вже нічого не відчутно. Заклад повний. Вдалося сісти за брудний столик. Це перевага тематичних закладів. Можна сказати, що то дизайн, а не неуважний/забіганий офіціант.
Персонал привітно молодіжний. Нам гарно прочитав “віршик про пиво”, де згадувалися такі цікаві терміни, як “карамельні нотки” і “відтінки гірчинки”, яких я звик більше чути від любителів вина. У меню є деякі види пива, які знаходяться у постійній ротації. Середньостатистичний паб може запропонувати ширший вибір. Але враховуючи, що тут варять сам, і то таки “мікроброварня”, неправильно очікувати 10 видів пива. Його тут між іншим подають у “бокальчиках” 0,2. Зате симпатичних.
Меню цього разу супроводжує пиво, а не обернено. Вибір мізерний. Якесь гаряче плато з ковбасками і картоплею був би в самий раз (то хіба не Ви власники ДІДО? Може б, затарилися і доповнили меню?).
Ми скромно зупинилися на міксі хрустких закусочок. А дарма…
Я ще такого не бачив. Всі компоненти по-своєму жахливі:
– “щось типу джеркі або бастурми” – не певний, що мій пес зміг би то згризти. Ми ще не такі старі, але то нам було не по зубах
– арахіс – без смаку і вражіння, що там міль завелася
– чіпси (домашні) віддають старою олією і зовсім не хрусткі
– рисові чіпси банально відсиріли
На скаргу відреагували фразою “інші ж їли” і пішли… Ну ФЕСТ! – то є ФЕСТ!
Але щодо пива. Всі знайшли собі щось цікаве. І було добре. Зразу було бажання один у одного спробувати. Певно, то дух авторського пива ;) У гарному магазинчику при вході ми затарилися “пробниками” (між іншим, після 22 години) і пішли додому.
Вердикт: пиво добре, але є краще, яке і дорожче (пошукайте у добрих алкомаркетах, власному імпорті СІЛЬПО або у закладі ПОШТА від того ж ФЕСТ!).
У ПРАВДІ ціна пляшки (з собою) 4$ за 0,7 повністю оправдана. Можна сміливо принести в подарунок замість вина або просто себе побалувати. Також інколи можна взяти старшу партію за півціни. Однак, можна на практично такому ж рівні, але значно дешевше, знайти й інше українське пиво з малих броварень, як Рівненське, Павлівське, Бердичів і т. д. На цю тему у нас також був цікавий тест: http://streetfood.in.ua/beer-test/
Підтримуйте малих виробників, особливо зараз, оскільки на них наклали дуже дорогі акцизи. Щоб і Ваші діти колись могли якісно напитися ;)
PS: fuck mainstream!
Адреса: пл. Ринок, 32, м. Львів
Сайт закладу: http://www.fest.lviv.ua/uk/restaurants/pravda-beer-theatre/
*фото були взяті із офіційного сайту закладу