Батьки моєї дружини живуть в селі. В основному вирощують фрукти та овочі і тримають курей. Я приблизно п’ять років компостував їм мозок, що би дуже хотів, аби вони там тримали качок. У відповідь чув аргументи, що то не так просто, як із курми. Качкам треба більше місця, треба якусь калабаню щоб плавати, треба загорожу, щоб не втікали. І то тільки вирощування… “Їх ще й скубати значно складніше”, – казали. Шансів було мало, але я не здавався. З самого дитинства м’ясо качки було одним з моїх улюблених. А те, що у нас можна знайти по супермаркетах, або мало тішить, або коштує чимало.

Цього року мене приємно здивували на мої іменини. 06 травня отримав дзвінок, що п’ятеро качок на мене вже чекають.

Знайомтесь: Торка, Халка, Тонька, Стіфка та Клінтка. Названі в честь «#Месників», бо одразу збираються, коли сказати: «Месники збирайтесь» (і при тому посипати трішки корму  ). Моїм месникам жилося добре. На природі. Велика територія з травичкою, водичкою та сонечком… Не порівнюється з умовами на масштабних так званих “птахофабриках”.
Але, звісно, і тут на них чекав той самий кінець. Однак максимально гуманний і після гарного і щасливого життя. Останню честь, яку можемо їм віддати, це приготувати дійсно смачні страви і мінімізувати відходи. Тому я тут зібрав всі рецепти страв, які вдалося зробити з моїх месників. Використовували, звісно, не тільки м’ясо, але й нутрощі та жир. Між іншим, навіть пір’я теща використала, але це вже не моя парафія ;)

Перший етап був, певно, найнеприємніший – у мене вже був повний досвід з “обезбашеними курками“, однак із качками це вперше. І вперше я до того проводив із цими тваринами більше часу. Ще й назвав їх (хоч, звісно не пам’ятав, хто є хто). В принципі, все пройшло, як і з курками: досить тихо і швидко.

Настав момент скубання і тут у тещі з’явився відразу той погляд, типу “я ж казала”. Ну я підготувався :) Youtube не дуже допоміг, але місцеве BBC села Жовтанці підказало один метод, від якого у мене очі стали круглі, і тричі перепитував, чи правильно зрозумів. Виявляється, щоб було простіше скубати пір’я, качок треба прасувати. Так, в прямому сенсі. Звісно, коли вони неживі. Я був скептичним, але оскільки без допомоги пошкоджувалася шкіра, і робота йшла дійсно тяжко, а просто гаряча вода пошкодить якість м’яса, вирішили спробувати.

Качку замотали у мокру тканину і пройшлися праскою і опа… пір’я пішло дуже легко і шкірка лишалася ідеальною. Супер! Правда, той процес треба було повторювати по декілька разів і все разом зайняло десь майже півгодини. Певно, бо ще початківці :)

Подробиці про випотрошення, певно, нікому не цікаві. Єдине, що скажу, це те, що то неприємно. Але органи такої свіжості навряд знайдеш у продажі.

Ось ми й опинилися із п’ятьма готовими качками і настав момент, на який я так довго чекав: готування. Результат:

1. Печена качка по-східному.  Із смаженим рисом, зеленими овочами та карі. Тут я не тільки вперше сам зарубав, розібрав і приготував качку, але й зібрав з городу зелень до рису. Хто молодець? :) + 
2. Традиційно запечена качка
3. Качка по-пекінськи 
4. Рієт із качки 
5. Паштет із качкової печінки
6. Салат із теплим конфі з качкових шлунків (Gesiers de canard)
7. Якіторі із качиних сердець
8. Салат з філе качки власного копчення
9. Суп Рамен з качки
10. Прозорий суп із качки з печінковими кнедлями
11. Качка з редукцією із червоного вина
12. Качка з апельсинами
13. Крученики з качки
14. Конфі з качки

Мушу нахабно похвалитися і сказати, що все було надзвичайно смачно, ефектно і небуденно. Качки дійсно надзвичайні тварини. Навіть моя теща прийняла рішення продовжувати виводити качок. І якщо Вам качки стають цікавими лиш із моменту, коли вони підготовлені лежать на вітрині супермаркету, то все ж надіюся, що думка про безвідходне готування вам сподобається. Пам’ятайте, що це були живі істоти, то ж цінуйте їх.