Bamba Marha (Будапешт)
Повернувся з поїздки в Будапешт і, звісно що, не міг оминути тамтешні “must visit” заклади. Моя хороша знайома Петра, поціновувач бургерів, порадила відвідати новий бургер-бар “Bamba Marha”, що в перекладі означає “придуркувата корова”, і, в принципі, логотип відповідає назві :)
Знаходиться цей заклад на вул. Andrássy út, де також розташовані магазини D&G, Gucci, Burberry і т.п., ви, власне, зрозуміли – не зовсім типова місцина для скромної бургерної.
Отже, це маленька кафешка із замовленням на барі (якщо це так можна назвати), одним великим спільним столом посередині і столиками попри стіни. Словом, розраховано на те, щоб прийти поїсти і піти: ніяких тобі прелюдій та розваг.
В меню, в основному, бургери: класичні з яловичиною, а також різні збочення, типу курки, качки та вегетаріанські. Але хто я, щоб судити? “Кожному своє”,- писало на воротах Бухенвальду. Одразу що впадає в око – ціни. Вони, м’яко кажучи, трішки кусаються відносно українських: від 1290 ft (appr. 4 євро) до 1990 ft (appr. 6.4 євро) без картоплі.
Замовив бургер Hell Fire і порцію фрі, в сумі вийшло самі бачите скільки:
Треба було трохи почекати, так як все роблять наживо, можна навіть поспостерігати, як смажиться твій бургер, такий собі майже “шоу кітчен”.
От і принесли мені бургера. Перше, що впадає в очі, – те, що він менший за середній розмір, а картоплі більше, ніж достатньо (так я думав спочатку). Зробивши кілька фоток, помітив, що з бургера буквально вивалюється якийсь соус, він дуже нагадав пюре з пірі-пірі, яке мені привіз Юрчик з Франції. Тут і зрозумів, що, певно, я погарячкував із гарячим бургером, хоча й люблю гостре. Ще скажу, що, відкривши його, я побачив, що це пюре і на верхній, і на нижній половинках булочки, а ще добре полита сама котлета, також там лежать два не малі шматочки грильованого халапеньйо.
Після першого укусу зрозумів, що це просто епік-фейл, і я просто викинув 9 євро в смітник, так як уже нічого не відчував майже від початку та мало не плакав: в роті ніби все підпалили, а потушити не дали чим. Картопля не допомагала, пиво і газовані напої робили тільки гірше, а попросити молоко мені завадила гордість. Тому я повільними плавними рухами почав зішкрібати виделкою це пюре на бік, бо їсти це було нереально. Важко чесно сказати щось про якість, оскільки її не відчув. Але мої знайомі, які взяли класичні види бургерів, дуже смакували і казали, що це одні із найсмачніших бургерів, що коли-небудь їли. Я ж так сказати не можу, бо просто нічого не відчував.
Епопея на цьому не закінчилась, бо наступного дня на виході цей бургер був майже такий гострий і гарячий, як і на вході. Порада вам і урок, який я виніс з цього: добре розраховуйте свої сили і думайте перед тим, як зробити шось дурне :)
p.s. Тут також є дуже наркоманський десерт – це смажені в кількох шарах бекону печеньки Oreo %) Якось треба буде спробувати, як ще буду в Будапешті :)