Streetfood звучить як що нове, щось модерне і певно американське… Насправді в україні давно популярна вулична їжа. Якщо чебурек прийшов до нас з кавказу, а хот дог запозичили (і аморально перетворили) з америки, то пиріжки 100% український продукт.

Моя жінка мені давніше показала періжкову на куті вул. Федьковича та С. Бандери куди вона ходила в шкільний час. Чомусь тільки тепер додумався написати і про них :)

Перший етап то пробитися крізь вуличний торговців які не помістилися на базарі і покупців які люблять купувати «товар з підлоги». Ніколи не розумів чим приваблевий пісок і аромат з вихлопних який додається від нескінченного потоку машин на вул. Федьковича. Зайшовши в періжкову на Вас чекає «хол слави». Я його так називаю, бо там постійно обмінюються цікавими історіями місцеві алкоголіки. Просто ігноруйте. В кінці залу Вас чекає те за чим пришли. Гарно і акуратно, на чистих старих совєтьских тацах, виложині різні види теплої випічки. Річ у тому, що тут як на конвеєрі допікають стільки періжків, що вони просто не вспівають старіти. В середньому всього за 3 грн можна взяти смачний періжок на свій смак. На відміну від багатьох думок, навіть з м’ясом можна брати спокійно. Одного вистачає щоб перекусити, двох-трьох щоб наїстися. Якщо бажаєте ще випити каву, то правда краще по дорозу купити собі одноразовий стаканчик.

Персонал на диво привітний і тримає все у чистоті на скільки це можливо. З такими цінами певно на ремонт заробити важко. Однак в тому і шарм такого роду закладів, яких вже практично не існує. Тому підтримуйте тих, що лишилися, аби потім не жаліти.