Кава для мене – доволі актуальна тема. Моя мама, скільки її пам’ятаю, ще той кавоман. Коли ми ще жили в Мюнхені,, ранок починався з мінімум одного горнятка, причому воно вже на неї чекало готове (вітчим спеціально раніше прокидався, щоб її приготувати), і до перших 2-3 ковтків мама працювала в режимі “stand by” ;) . То, видно, сімейне, бо дідо бабуню теж завжди кликав до столу зі словами «Алла, кава готова». Коли з’явилася можливість, ми з бабцею подарували мамі її першу машину-еспресо (FrancisFrancis) на День народження. Ретро. Все робиться в ручну, і результат залежить повністю від тебе. Мама нею тішилася роками, поки не вирішила її прочистити оцтом і таким чином знищила компресор :( Але як істинний «наркоман», скоро знайшла гроші на нову, і ту тепер береже, як зіницю ока.

Я тої манії по каві не міг зрозуміти. Певно, більше в тата вдався. Ми любителі чаю. Ніколи не розумів, як за машину для кави можна витратити 200, 500 а то і 1000 євро? Однак, все змінилося, коли ми відкривали кафе BestOf на Кривій Липі. Попередня організаційна робота, робочі дні по 14 годин без вихідних та наявність доброї машини і запашної кави перетворили мене у любителя кави швидше, ніж я сам то зрозумів. Аж коли наш бариста Андрій почав мене підколювати, що це вже мій 4 еспресо, а ще й не вечір, я зрозумів, що магія кавових бобів зачарувала і мене. Я почав більше цікавитися походженням та різновидами кави, методами приготування та особливостями різних машин, а також почав розуміти, чому такі ціни на них. Тут мені дуже допомогли друзі, яких ми знайшли у кафе КРЕДЕНС, які були через стіну і стабільно заходили на обід.

Тепер я вже перекоштував не одну каву не в одній країні і можу зробити такі висновки:

• Я дуже не люблю каву з одноразового посуду!
• Ціна на каву в закладі абсолютно не є гарантією того, що Ви отримаєте добру каву!
• Брендова кава не завжди відповідає своєму іміджу!
• Готова кава залежить від маси факторів, яких дуже важко стандартизувати. Навіть якщо Ви придбаєте дорожезну машину і будете списувати каву за тиждень після її відкриття, не факт, що бариста, який вже зробив тисячі кав, не перетисне її випадково і не знищить все. З другої сторони, вміла рука може «вижати» з середньої кави та дешевого апарату неочікувано добрий результат.

Тренд кави зараз ще актуальніший, ніж коли-небудь. За мого дитинства ходили на каву в італійське бістро (у Львові, певно, у ГАЛКУ, яку тоді рахували еталоном). Потім прийшов STARBUCKS (у нас – КРЕДЕНС та інші) і зробив каву по-американськи крутою. Я ніяк не міг зрозуміти тих ванільних блондинок, які з ipod у вухах бігли по вулиці з півлітровим LATTE MACHIATTO ІЗ ЗНЕЖИРЕНОГО СОЄВОГО МОЛОКА З ПОТРІЙНОЮ ПОРЦІЄЮ ПОЛУНИЧНОГО СИРОПУ. ПЕРЕМІШАНО САМЕ ЗА ГОДИННИКОВОЮ СТРІЛКОЮ. Вперше, коли я зайшов у STARBUCKS, то хотів чай (тоді ще не поклонявся богу кофеїну). У відповідь пройшов опитування, як у ФБР:

• Який чай ? – Чорний!
• Ассам, Цейлон, English breakfast…? – Ну… давайте цейлон!
• Ароматизований чи чистий? – Просто чай!
• Сироп якийсь бажаєте? – Ні!
• Цукор чи мед? – Цукор!
• Коричневий чи білий! – Пані, зробіть мені просто чай на свій смак, тут вже люди чекають!
• Добре. Вам з собою чи тут? – Тут!
• В паперовому чи керамічному горнятку? – F@CK!!!!

Сів я збоку (відчуваючи себе, як після ректальної перевірки в аеропорту) і дивлюся, як підлітки на одному подиху уточнили всі ці питання. Тут я перший раз себе відчув старим (а мені тоді було 25).

Наступного року (вже свіжо-спечений кавоман) пішов до італійця напроти STARBUCKS. Він мені зробив розкішний еспресо, подав зі склянкою води і розпочав зі мною дискусію про той випадок у STARBUCKS. Ми швидко знайшли спільну мову і вирішили, що кожному своє. Але на нашу спільну думку, коли п’єш каву, енергію дарує найперш не кофеїн, а тих 5-10 хв спокою, які ти собі дозволяєш, сівши її випити.

Тепер я живу у Львові, який має імідж міста кави №1 в Україні. Цьому ми завдячуємо насамперед часам Австрії. З іншого боку, у Відні до сьогодні стоїть кафе “Під синьою пляшкою”, засноване козаком Кульчицьким, де каву подавали за особливим рецептом, який тепер відомий, як «віденська кава». Так що це ще питання, хто кого навчив її пити. Як би не було, кав’ярень у Львові багато. Як класичного, так і модерного зразка. Я взявся нотувати всі свої знахідки і коротко описувати свої враження з надією допомогти нашим читачам. П’ю виключно чисту каву без ароматизаторів, сиропів, молока чи ін. Удома та в офісі користуюся машиною на капсули, яка дає непоганий результат, займає небагато місця і не створює срач, як механічна машина. Також придбати її – не так сильно б’є по кишені, як кавовий автомат, однак кава потім виходить у рази дорожча. Тут вже чиста математика, кому що краще. Якщо у Вас хтось п’є каву, як моя мама, то Вам автомат може швидко окупитися.

Коротка інформація, яку треба знати всім, хто цікавиться кавою:

• Смак кави на пряму залежить від приготування. На те, чи смак терпкий чи кислий, крем густий чи взагалі відсутній та багато іншого, впливають такі фактори, як тривалість екстракції, сила притискання кави, помол кави, хімічні властивості води та й навіть навколишня температура та вологість повітря.
• Бариста – назва людини, яка професійно варить каву. Дана професія вимагає багато знань та практики. Існують безліч змагань кращих барист світу, країни та ін.
• В Італії вам до еспресо подають склянку води. Її слід пити перед кавою, щоб промити горло і, так би мовити, підготуватися до кави. Також Ви таким чином відновлюєте водяний баланс в тілі, оскільки кава витягує воду. Якщо Ви вип’єте воду після кави, бариста може подумати, що кава була недоброю, і Ви вирішили її запити. У наших краях переважно треба за воду питатися.
• Тип просмажки кави прямо впливає на її смакові властивості. Так, наприклад, кава, яку смажать менше, стає менш терпкою і зберігає кислинку. За можливості замовте рівночасно дві кави того ж виробника, але різної просмажки і відчуйте різницю (наприклад, Illy Red i Black).
• Найбільш популярні види кави – це Arabica та Robusta (також називають Canephora), причому Arabica займає приблизно 60% всього урожаю. Крім того варто згадати про сорти Excelsa та Liberica zu, хоча їх і значно менше вирощують. Arabica містить значно менше кофеїну, ніж Robusta. Принципово не можна казати, що якийсь з видів кращий. Завжди треба враховувати смак людини і якість зернят. Тобто надпис “100% Арабіка” аж ніяк не є гарантією доброї кави.
• Менша/Концентрована кава не має «сильнішого ефекту». Насправді, швидше за все, Ви будете мати більший ефект від американо, ніж від еспресо, оскільки кофеїн також переходить у кров через язик, а еспресо Ви п’єте практично двома ковтками. Хто пробував пити алкоголь малими ковтками, знає про що я.

 

По суті:

 

Мама – мушу почати з неї. Часто чуєш фразу: «Ніхто не готує так, як мама». Це правда. Але у моєму випадку ще й: «Ніхто не готує еспресо, як мама». Тут – це ідеальний приклад того, наскільки залежить результат від людини. Мама віддає перевагу Lavazza Super Crema та Illy Black. Машина – механічна, середнього класу + проста кавомолка, а результат, певно, кращий за те, що знайдеш в більшості кафе Львова. На жаль, мало хто може насолодитися тим ;)

 

Вероніка (у львівському аеропорті ім. Данила Галицького) – чекав на Вуйка з Мюнхена і по звичці замовив подвійне еспресо. Результат: на 60 грн стало менше в кишені (так, подвійне коштує, як два окремо). Окрім кави, дали один стік цукру. Ні води, ні печенька. Кава добра. Lavazza свіжомелена з дорожезної нової La Cimbali. Одна з переваг, що у Вероніці завжди знайдеться щось смачненьке до кави, однак ціни і тут вражають. Але то й комбінація суїцидна – аеропорт + елітна кондитерська.

Сушия (пр. Свободи) – про суші окреме питання. Щодо кави: однозначно дуже добра. Я дуже люблю ILLY (червоний). Тепер, коли вони почали ще й фасувати для ресторанів зерна у спеціальних ємкостях, де кава знаходиться консервованою під тиском інертного газу (тобто не вивітрюється, поки лежить у молоці), вона, напевно, ще краща. Ціна адекватна. Треба любити італійську каву.

Прага – кав’ярня Прага дуже відома у Львові, бо одна зі старших. На жаль, випічка мене не переконала (я не любитель класичних кондитерських рецептів з часів союзу, але то суто моя думка) і кава була перетиснута (гірчила), при тому, що машина має потенціал на краще. Зате локація добра і персонал приємний.

Копальня кави – дуже гарний дизайн (як і у більшості фестівських закладів), однак кава, в кращому випадку, середня. Знову доказали, що ти платиш (немало) за атмосферу, а не за їжу/напій. То мені не по душі.

Світ кави – одна з найдорожчих кав, яку я пив у Львові (36 грн за еспресо), при тому самообслуговування і цукор у стіках. Найгірше, що вона була кислою. Це може мати різні причини: як надто швидка естракція, так і неправильний помол кави та ін., що при такій ціні просто недопустимо. Можливо, мені не пощастило, але я не швидко знов туди піду.

The Coffeshop company (австрійська кава) – знаходиться на пл. Соборній, 2 (напроти Галицького базару) і виділяється гарним скляним фасадом із симпатичним літнім майданчиком. Я дуже часто зустрічав тут маму… але, хоч вона і завжди хвалила, довгий час так і не попадав на каву. А даремно. Як виявилося, тут чи не кращий еспресо Львова, і молочні композиції теж виглядають симпатично (я сам цього не люблю, лиш можу сказати, що друзі хвалять… в першу чергу фірмовий напій #МАКАДАМІЯ). Гарна подача, симпатична випічка, власний бренд кави, приємний персонал… Ціни вищі середнього, але тут ти розумієш, чому.

Біг Бургер – певно, всі там вже були. У них стоїть дуже популярна кава для дешевих закладів – JACOBS. Порівнювати її з еспресо в кафе неможливо та й не справедливо. Я розумію, що за 5-7 грн важко чого-небудь просити, але одне таки можна: виставляйте, будь ласка, свої машини однаково. Якщо я замовляю еспресо, я не хочу 100 мл помий на 3-ох грамах кави. А в іншому закладі кількість води може бути 40 мл. Хто тим займається?

Кафе DeLuxe (Львів, В. Великого, 2) – одне з небагатьох місьц де можна смачно поїсти біля роботи. Каву отримали як презент, коли раз на кухні довго готували (на роботі маємо модну машинку, тому це був перший раз в DeLuxe :) ). Чи то хотіли, щоб ми подобрішали я не знаю, але кава віддавла алкоголем. Сама по собі здавалася не поганою. Ну такоє…

Мапа – дивись KREDENS CAFE, мінус притензії щодо відсутності керамічного посуду :)

Кіоск біля Рукавички на вул. Зелена – приємно здивований. Стоїть автомат TOTTI, і дівчата накидають ложкою цукор в стаканчик, згідно вашого бажання. Кришки немає, але кава коштує всього 5 грн. Тож тут реально нема на що скаржитись.

KAVOTEKA (Кінг Крос, с. Сокільники) – відчутно, що це заклад одного з головних осіб по каві Льова ;) Заклад  у формі острівка обладнаний кращими машинами і професійно готує якісну каву різними методами за адекватні ціни. Краєвид бомбезний.

Nescafe автомат на “Сантабарбарі” – загалом NESCAFE, як на мене, те саме, що й всі інші розчинні кави. Однак цей автомат, видно, відчував, що його тестують, бо дав мені взятку. Кава вийшла безкоштовна і ще й 1 грн. решти видав. Ну ми серйозні дегустатори, тому оплатили в кіоску, до якого вів кабель живлення. Вже нехай буде на їхній совісті.

Kredens Café – дуже люблю Kredens. Якби не кольори, я б казав «нагло здерли з Starbucks», але це не зовсім так. Перевага, що працює переважно привітний молодий персонал, якому платять доволі високі з/п (в порівняні з іншими кав’ярнями), що позитивно впливає на їхню мотивацію. Єдине, що мене нервує, то відсутність стандартного керамічного посуду і випічка на готових сумішах. Але кава справді добра.

Кулінарна студія “Крива липа” – я дуже люблю цей заклад, бо кухня і атмосфера справді добрі. І кава теж в нічому не поступається: густий крем, гарне тепле горнятко, насичений аромат. Люкс.

Street Coffe (Івано-Франківськ) – ось це вже реально «нагло здерли з starbucks». Навіть лого майже однакове. Також при замовленні питають ім’я, щоб потім через спікери Вас покликати забрати замовлення. Кава – нижня середина, ціни позитивно дивують (як і в усьому Франківську). Однак публіка – лише діти… дивуєшся, що вони взагалі вже каву п’ють… чи то ми вже такі старі?

Мийка на куті вул. Вашингтона та Зеленої – Миють машини дуже добре, а от кава могла би бути кращою. Рекомендую поставити морозиво #http://gelato.in.ua/ і каву Lavazza. Тоді Ваші клієнти, виходячи з кафе, будуть сіяти, як машини після Вашої мийки :)

Кавовий апарат у Податковій – краща ціна на Lavazza у Львові (про яку я знаю). Не Super Crema, але цілком добра кава і ціна на грані собівартості. Хоч якийсь позитив у цьому проклятому місці ;)

Заправка WOG – можливо не «найкавовіша кава», але справді добра. В першу чергу тішать якісний одноразовий посуд і широкий спектр добавок до кави (для тих, хто любить). Для дороги справді супер.

Заправка SOCCAR – як заправка, певно, одна з кращих. На жаль, кава мені не по душі – надто терпка. Певно, це так прийнято в Азербайджані. Зате завжди позитивний персонал і смачна бахлава. Знаю людей, які вважають каву там найкращою.

Заправка SHELL – в Європі вона якась інша (заправка і кава) – краща. В Україні – середнячок. Можна й краще. Вже тричі мене питали чи я в курсі, що еспресо – це дуже маленька кава? :)

Палярня Чехович (вул. Героїв УПА, 72) – перша думка: круто! Дуже симпатичний дизайн. Заклад знаходиться під SPORTLIFE і кілька метрів від “львівської силіконової долини”, так що охочих попити смачної кави повинно би бути не мало. Нас зустрів дуже привітний молодий бариста. На жаль, тут проскочила друга думка: чому немає нічого до кави (2 супермаркетових круасани і пару брауні не враховуємо)? Чому сік не в холодильнику? Чому немає морозива і нормального вибору холодних напоїв? Чому над Вами так товчуться в качалці? Проте вибір кави (точніше методу приготування) справді цікавий. Посуд якісний. Персонал привітний. Доповніть свій асортимент, і це буде справді цікава точка.

Козацька рада (с. Сокільники) – гарне місце, яке вартує відвідати. Ми там своє весілля справляли. Добра українська кухня у приємній атмосфері. Можна приїхати зі своїм шашликом (альтанки) або зимою у баню. Щодо кав, то машина дуже добра. Кава BUONDI, яку я вважаю добрим середнячком. За ту ціну немає претензій, однак зустрілися з однією проблемою (яку вже виправили, наскільки мені відомо). У меню знаходилось поняття Лате і Лате Макіато. У нас це часто плутають, однак тут було дуже оригінально. Лате Макіато – Лате (в українському розумінні) з полуничним морозивом.

Поняття лате у класичному розумінні:

Cafe Latte (Cafe = кава , Latte = молоко) = молочна кава. В класичному розумінні Cafe Latte (те, що ми називаємо просто Лате… до речі, наголос на букві А, а не на Е) – це еспресо + молоко + (при бажанні) молочна пінка, при цьому частка молока складає 90-95%. Французи роблять різновид під назвою “Cafe au Lait”, який складається 50 на 50 з гарячого молока та класичної кави. Італійці це називають: Cafe Misto!

Latte Macchiato (Latte = молоко , Macchiato = плямистий ) = тобто “плямисте молоко”. Це класичне тришарове лате, яке зазвичай подають у прозорій склянці.  Частка молока приблизно 70%, а молочної пінки  – 30%. Тільки в кінці додається міцний еспресо, який розділяє шари.

На сьогодні модерні баристи більше працюють з однорідно збитим молоком і для ефекту воліють прикрашати напій малюнками з кави, так званий Latte Art. Більшість кафе для простоти вирішують робити лише один з видів. Який саме часто вирішує рівень майстерності баристи, оскільки звичайних три шари зробити доволі легко.

Baguette (Чупринки) – недавно відкрилася пекарня, і я дуже полюбив їхню випічку та піцу, однак кава – середнячок. Проблема в тому, що з RIOBA багато не візьмеш. METRO заманює гарними машинами та широким асортиментом супутніх товарів. Як на мене, вартує вибрати кращий варіант (в ідеалі ILLY).

METRO – власний бренд від METRO (RIOBA), як і багато їхніх власних брендів, на жаль, розчаровує. При тому що ціна майже як у LAVAZZA, не бачу справді причини, чому їх вибирати. Кава терпка, крем ніякий, запах зернят створює враження, що вона довгий час стояла на складі, поки МЕТРО дешево не скупив і розфасував її.

Кафе «ЧАО» (Аеропорт Львова при вході) – більше нагадує коктейльний бар у дискоклубі, одна кава зовсім непогана. TOTTI – один з кращих варіантів по ціні/якості… плюс в закладі приємно вразили добавки до кави (сухофрукти та різні види цукру), а ціна, як і в сусідів, тому вартує зупинитися тут.

McDONALDS – що БігБургер і МакДак мають спільне? Правильно. Постачальника кави – Jacobs. Хоча тут і круті машини WMF, які вміють все самі, навіть ідеально збивати молоко, але корінь проблеми залишається – сама кава. Результат – краще, що можна «вижати» з цієї кави, але це, певно, більше американський смак…

Чілентано – хтось чекає чогось особливого? Ну й правильно. Buondi – непоганий варіант, але й не більше. Пити можна.

Їдальня ВРУ (м. Київ) – дуже цікава “локація”. Депутати, які щойно воювали на камеру, привітно передають один одному цукор. Каву наші “обранці” видно люблять. Коли заклад не дуже відрізняється від класичної їдальні вищого навчального закладу (хіба що чистотою і меню), то машина для кави (їх,  до речі, дві) ще й як. У “верховній зраді” віддають перевагу каві Lavazza, яку майстерно готують всього за 6 грн. (коли на дворі з багажника Таврії ви заплатите близько 20 грн за недобру). Правильний підхід, як на мене: бідним депутатам і так важко живеться. P.S. Цигарки продають марки “Парламент”.

Готель Швейцарський (вул. Князя Романа)– бомбезний краєвид з веранди, однак шокували капсульні машини LAVAZZA. Хоча вони з кращих і кава добра, але c’mon… тут вже справа честі поставити барісту, який вам намалює сердечко на лате за 50 грн ;) Краще візьміть каву по-львівськи, приготовану у турці.

Барфоломей (вул. Руська)– окрім власного пива (і сорбетів з нього), можу порадити каву. Вишуканий посуд. Добра кава. Гарна атмосфера.

Urban Coffe (вул. Січових стрільців) – кава позитивно здивувала мене. Я попробував там каву аж за третім разом, бо черга з молоді мене відлякувала. Коли було «всього» 3 людей вирішив попробувати. 7 грн. за еспресо, який виявився ще й непоганим! В центрі міста! Я вражений. Проте посуд неякісний і небрендовий. Система з двох вікон (замовлення і видача) трохи незручна… але я вже казав, що там еспресо 7 грн??? ;)

ЦК Локаль (вул. Валова, 19) – приємне місце, приємний персонал, комфортний літній майданчик і добра кава. Що ще треба? Хіба що доброго морозива ;)

Дача (ТРК Медик) – трішки недооцінене місце, як на мене. Смачна кухня з приємними цінами (особливо комплексні обіди). Кава справді добра і ціни не лякають. Відведіть дітей побавитись і переконайтеся самі.

Гуцульський двір (ТВК Південний) – ресторан дуже добрий. Справді широкий вибір українських страв. Кава дуже добра – LAVAZZA. Ми вже про неї багато говорили, тому лише уточню, що апарат якісний і руки в бармена ростуть звідки треба. Рекомендую.

Ресторан-готель Кавалер – нереально красиве місце, де наші друзі справляли весілля. Кухня була смачною і кава теж переконала. Julius Meinl – дуже популярний бренд у Австрії, що не дивно, бо він відповідає всім вимогам кави по-віденськи, яка не така терпка і насичена, як італійські конкуренти. Певно, для еспресо (як на мене) існують кращі варіанти, але для американо (“verlaengerter” – розбавлений, як кажуть австрійці) вона дуже добра.

Віденська кав’ярня “Wiener Kaffehaus” (пр. Свободи, 12) – ціни та якість вищі середнього. Атмосфера дуже приємна. Від закладу з такою назвою очікуєш більше уваги до кави. Було б гарно, якби самі смажили каву і таким чином створили б собі ексклюзивний напій (а не замовляли у Галки)… Шкода… До такої смачної випічки це стало б крапкою над “і”.

Голодний Микола (вул. Стрийська, 352) – ресторан гарний. Гарно підібрана справжня українська музика (окремий респект за портрет М. Колеси над піаніном), оригінальний інтер’єр, цікаве меню і привітний персонал. Правда, помітно, що сюди приходять пити не каву (а домашнє пиво). На смак, як Галка. Зато в порівнянні з іншими, позиціями в меню ціна +- добра.

 

Готель Дністер (вул. Матейка, 6)- Кава HAUSBRANDT має класичний смак, який полюбляють у Відні. Насичений, але не нав’язливий аромат кави з ніжною гірчинкою. Краєвид з кафе на 9 поверсі, напевно, один із найгарніших у Львові. Приємний персонал підкреслює загальне приємне враження, а 22 грн за еспресо у даному випадку є повністю адекватні. Рекомендую.

MARCHELLO (вул. Виговського, ТЦ ВАМ) – симпатичний італійський ресторанчик знаходиться в приміщенні ТЦ ВАМ, біля Південного. Персонал привітний. Атмосфера приємна. Ціни вищі середнього. Кава BRUNO приготовлена швидко і професійно на добрій машині, однак BRUNO – то середній клас. Я очікував щось типу LAVAZZA SUPER CREMA або ILLY. Трішки упаковка виявилася гарнішою за подарунок, однак в тому районі, певно, одна з кращих.

Щедрик ( вул. Дорошенка, 31) – фірмовий магазин від Щедрика найперше цікавий своєю молочною продукцією з м. Рівне. Виробник (“агропереробка”) також займається сиропами та топінгами, вирішив у своєму магазині-шоурумі запропонувати особливо цікаву акцію (на постійній основі). Кава з сиропом на вибір дешевша, ніж просто кава. Сиропи на рівні конкурентів, як ROUTIN або MONIN. Кава зі “світу кави” не здивує особливо. Підказка: на морозиво від gelato.lviv.ua пропозиція”з топінгом дешевше” також розповсюджується :)

Кафе ОК PLACE (вул. Пекарська, 69 б) – між будками з горілкою на розлив та хот-догами за десятку, дуже позитивно виділяється маленький заклад, який трішки захований. Від Пекарської треба повернути, як на діагностичний центр і пройтися 50 м. Кава добра з автомату SAECO і коштує всього 8 грн. Подається у якісній одноразовій тарі. Справді цікавий заклад тим, що тут усе ЕКО (інтер’єр, екстер’єр і їжа :) ). Смачні паніні, мафіни і домашні супи, фреші та натуральне морозиво. Саме тут треба харчуватися пацієнтам і майбутнім лікарям, які краще за інших повинні розуміти, що чіпси та дешеві хот-доги – це не їжа.

Автомат LAVAZZA в ФУРШЕТІ (на Луганській) – коли автомат LAVAZZA в податковій – одна з кращих точок, де можна дешево попити добру каву, то тут треба іти далі… Мало того, що кава не нагадує LAVAZZA (терпка і вивітрена), то ще й “хамовитий автомат” викидає купюри, які йому не подобаються, просто на землю :)

Манускрипт (вул. Руська, 4) – на Руську кавомани ходять вже давно у синю пляшку, однак одразу, якщо зайти у подвір’я, є ще один заклад, який вартує уваги. В манускрипті адекватне співвідношення ціни з якістю і приємний персонал. Тепер, як викупили нові власники, чекаємо багато цікавих новинок.

Кав’ярня «Бахчисарай» (Львів, вул. Друкарська, 11)

Можливо, очікування були завеликі… Кав’ярня кримських татар мала зачарувати прянощами, запашною кавою і солодким, яке викликає залежність (і збільшує кількість походів до зубного лікаря). Натомість, розчарувала слабенькою “водичкою”, де хіба здогадуєшся, які спеції туди кинули :( Бахлаву кращу/свіжішу можна знайти у супермаркеті. Заклад ще й не затишний. Дуже школа :(

Альтернативна Кава (на Дорошенка, 45 (трамв. зуп. “Головна пошта”)) – давно не був під таким враженням. Цікаві люди. Цікава концепція. Виставка “апаратів під каву” трішки нагадує те, що бачиш в “coffeshop” у Голландії, однак тут справді все для кави (хоча, чорт його знає, як-не-як, є тістечка з коноплею. Можливо, треба ближче з барменом познайомитись). Корочі, молодці. Кава сподобалася навіть в паперовому стаканчику, але головний плюс, – що я відчув себе “своїм”, хоча перший раз прийшов. Домовились ще перепробувати всі “шаманські вигадки модерних барист”, як “аеро-прес” та “пуровер”. Думаю, і вони не розчарують. Keep it that way !

A la Minute (заправка ОККО)

Buondi як Buondi. “A la minute” вже так розширяється, що пасує організувати свій бренд…

 

Кафе ФРАНСУА

Мережа Франсуа – мережа закладів по великій частині України, яка обов’язково створює враження затишної кафешки. Особливих кулінарних шедеврів тут не треба очікувати, однак якість відповідає ціні…

 

Delicateka (Львів, вул. Друкарська, 11) – заклад являє собою найперше гриль-бар із акцентом на бургери. Тим паче тішить, що тут можна знайти і дуже смачні десерти,  і дійсно добру каву. Еспресо густе, насичене і має насичений смак. Подача проста, але є все, що треба. Сорт кави періодично міняють і під той шумок проводять дегустації. Рекомендую.

 

 

Білка (Львів, пл. Соборна 14) – Затишне, дуже симпатичне кафе з доманшньою випічкою. Ціна середні. Якість висока. Кава може й не краща Лвьова, але дійсно добра і якщо сісти біля вікна разом із  шматком свіжої випічки, це може стати для когось олюблине місце :)

 

Рижий Кіт (Львів, вул. Друкарська,4) – кава дно (сьорбнув і лишив). Солодке дно. Заклад – дно.

 

Vintage Boutique (Львів, вул. Сербська,11) – це один з кращих закладів у Львові і з кавою то ж саме. Насичена і міцна, але при тому не терпка. В бонус чудово вишколиний та дуже привітни йперсонал, та чудова випічка.

 

Rocket Bar – треба мати залізні яйця, щоб відкрити на вул. Січових Стрільців маленьку кав’ярну. Або просто бути впевненим собі, враховуючи багаторічний досвід на ринку. Rocket Bar нове дитя у сімї яка складається з Wonderbar, Kavoteka, інтернет магазину eKava та багато інших. Від стаканчиків до кави власної обсмажки, тут все з одних рук. До того смачні сендвічі та гарний інетрєр. І до поного щастя, певно краще співвідношення ціна/якість, що 100% втішить всіх студентів в районі…

Митний пост «Городок»: Розмитнював машину у Городку. Приємно бачити, що гроші які там «здирають», знаходять гарне застосування (фонтанчики і т.д.). Кава смачна :) ПС: так, я на Українських бляхах…

 

 

 

 

 

 

 

Моя перша кава у Греції (острів Крит). Як на мене вона як Турецька J Мені дуже смакує, і класно на зміну до класичного еспресо. Готуєьтся в турці. За цукор питаються зразу при замовлені. Якщо нічого не сказати – буде солодка. Дехто ще спеції додає. Кава має бути найдрібнішого помолу (як пудра). Нічого крізь зуби цідити не доводиться, але в горнятку лишається осад (то ж не захопіться). Супер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Food & Good (Львів, Друкарська, 11)

Cправжньою турецьку каву, власник Фаті привозить літаком сам ;) Як і бургери, дуже смачно. 

 

 

 

 

 

 

 

Plates & Cups (Львів, площа коліївщини)

Львів, площа коліївщини, 8.00 ранку, Plates & Cups, бомбезна кава :)Власний бленд, в міру кислий, чудово пасує до власної випчіки… Так можна стартувати свій день, незалежно від погоди :) Рекомендуємо!

 

 

 

 

 

 

 

 

Обіцяю доповнювати список…

 

P.S.: Ще мушу згадати деякі справді цікаві місця за межами України:

Amorino (Мюнхен) – мережа джелятерій AMORINO справді радують душу. Подача у формі троянд просто розкішна, але й кава вміє переконати. Просто. Смачно.

Necado Kaffeeladen, Isabellastraße, 48 (Мюнхен) – в районі Schwabinger Westen знаходиться справжній рай для любителів еспресо. Власник David стоїть при барі і розкаже Вам дуже багато цікавого про каву, а також допоможе підібрати правильний еспресо саме під Ваш смак. Каву смажить в Мюнхені компанія “Rösterei Vits”. Це чудова комбінація, про яку вже чули, і, хоч треба трішки пошукати то кафе, то там вже обов’язково буде черга баварських любителів доброї кави.

Caffè Florian (Венеція, Piaca San Marco) – діє з 1720 року. Напевно, одне з найвідоміших кафе світу. Тут придумали коктейль беліні (і він до сих пір тут найдорожчий). Не скупіться і скуштуйте один з кращих еспресо світу. Але тільки його, а то не буде за що оплатити дорогу додому (кава 8 євро).

Caffe Scudieri (Флоренція, Італія) – відчуйте себе італійським паном середньовіччя. Атмосфера така ж безподобна, як і кава.

Starbucks – вони, по суті, всі однакові ;) Що не кажи, а кава тут добра. На відміну наших «копій», тут можна вибрати посуд (одноразовий чи керамічний) і на тому вибір не закінчується далеко… Всім вартує хоч раз зайти.

Заправки AGIP (ENI group) – думаю, паливо в Європі +- всюди одинакове, однак на заправках AGIP Ви відчуєте італійське коріння компанії. Без лишнього гламуру і за адекватну ціну тут можна випити справді добру італійську каву, яка Вас підбадьорить на наступні кілька сотень кілометрів по автобану.