МНЄСО !!!
…
Робимо паузу…
…
Уявляємо…
…
Пішли вже слюні і в голові крутяться картинки з категорії фуд-порн ? Тоді ця стаття для тебе. Якщо ні, і у тебе такі ж асоціації, з такими страшними словами як «гумус» або «тофу», то краще тобі цього не читати ;)
У рубриці «цікаві продукти» ми на собі тестуємо цікаві продукти (містер очевидність), а один із найцікавіших продуктів, який у нас з’явився разом із відкриттям елітних супермаркетів – це так званий Dry Aged Beef!
Взагалі стало модно давати продукту круте американське ім’я (наприклад Craft Beer), надати йому золотий статус і продавати за шалені гроші. Все за принципом: нове це добре забуте старе.
Насправді Dry Aged Beef зовсім не новий винахід, а процедура дозрівання м’яса, яка ще 50 років тому була самоочевидною (особливо у США). Аж із широким застосуванням вакууматорів та поліетиленових пакетиків, модним стало дозрівати м’ясо “мокро”, тобто у вакуумній упаковці. Переваги очевидні: гігієна, треба значно менше місця, та не треба спеціальних (дорожезних) камер для дозрівання… а в першу чергу, м’ясо не висихає і не тратить стільки ваги як при сухому дозріванні на кісточці.
Звучить розумно, але як і з дієтичною кока-колою (що теж звучить відносно розумно) є нюанс: смак гірший! Консистенція не та! Запах не з приємних…
Детальніше про дозрівання, вибір та приготування доброго стейку можна прочитати тут: Як правильно готувати: СТЕЙК
А у цій статті нас цікавить питання що вартує Dry Aged Beef, який можна знайти у нас?
Багато років в Україні взагалі мали в носі поняття дозрівання яловичини (практикувалося хіба що в багажнику жигуля під час дороги з бойні до базару). Потім можна було найти імпорт або дрібні та дорожезні партії, якщо знав де шукати і кого спитати, але переважно ця продукція опинялася у ресторанах, де їх звісно продавали ще дорожче і простим смертним було просто недосяжно.
Вчора у le Сільпо таки рішили попробувати чи щось змінилося і результат нас втішив.
Любителі м’яса на шоу вітрину le Сільпо реагують як «панєнки» на вітрину ювеліра. Все виглядає просто мега апетитно і створює бажання його замовити. Стримує трошки цінник з надписом 300грн/кг за Ті-Боун, однак якщо подумати це 10 Євро за кг, а 5 хв в Google Вам докаже, що Dry Aged Beef коштує зазвичай в порядку 40 і більше Євро /кг, тож це навіть дуже добра ціна. Згідно позначки даний стейк термін має придатності 10 днів. За звичай бажано, щоб дозрівало не менше 14 діб. Думаю чим пізніше, тим краще… треба буде ще повторити експеремент (все заради науки :) ).
Для проби взяли два стейки T-Bone товщиною в 2 см, хоч сам завжди наголошую, що має бути товщиною в два пальці (тобто десь хоч 3 см), але у гривнях таки звучить дорого і на пробу має бути досить :) Інших варіантів, ніж T-Bone, в цей день не було, хоч бачив, що бувають. Принаймні біля стійки є буклети з описом та рецептами різних стейків. Працівник м’ясного відділу дуже професійно прийняв та виконав замовлення і створив відчуття ВІП клієнта. Два стейки нам обійшлися у майже 300 грн (1 кг).
Я ніс до каси, як дитина, яка вициганила велику іграшку у мами (так щоб всі бачили і завидували ;) ). Дружина тішилася з мене, але це того вартує. Перша експертиза (“тицьнув” пальцем в м’ясо :) ) показує, що є добрі шанси, що все буде добре. Вм’ятина лишається (свідчить про те, що м’ясо повинне бути ніжним). Мармурованість теж тішить.
Щоб експеримент не фальсифікувати, приправляв тільки сіллю (правда копченою) та перцем. У великій пательні розігрів трішки олії (якщо на пательні-гриль, олією змащуємо м’ясо, а в пательню вже не треба). Я взяв просту, щоб у ній ще картоплю посмажити поки стейк в печі (щоб використати тільки одну пательню і не дати дружині ще одну причину сваритися, бо коли вона вже бере пательню – це боляче ;) ).
Посмажив 2-3 хв з кожної сторони, далі стейки пішли в піч при 100 °C.
Електричний термометр контролював, щоб просмаження було оптимальним. Medium rare = 55 °C для стейків. Рекомендованих 66° яких видно на екрані на фото, стосуються печені (наприклад roastbeef). Докладніше у статті: Ідеальна температура приготування м’яса, риби та птиці.
Давно не мав випадку, що на тарілці 40*40 см не було де помістити гарнір :)
О так…
М’ясо сочисте, має виражений смак і м’якеньке. Бомба!
Це певно не найкращий стейк, який я їв у цьому житті, і хлопці з Сільпо певно ще мають трошки над чим попрацювати, однак за таку ціну я дійсно вражений. Певно у дні, де хочу себе побалувати, буду їх брати, але при тому не менше 3 см і старатися приходити тоді, коли вони дозрівали не менше 14 днів ( а бажано місяць). По дорозі не забудьте прихопити собі якесь цікаве пиво. Допомогти у виборі Вам може ця стаття: Тест крафтового пива (Craft beer) від Юлії Базилевич